Новий день-початок великих мандрів…
Це не гра, це - давній запеклий бій…
Але ти волієш фальшивих скарбів,
Переховуєш сумніви в затінку вій.
В час жаги Він серце розлив як воду,
Він казав: «Як прагнеш-схиляйся і пий.»
Ти ж шукаєш талан та уявну свободу,
Ти карбуєш в монети зоряний пил.
Це не гра…Ми всі полонені чи воїни.
І життя наше ребус втрачань та надій.
Не облиш тільки зброю,
самотній чи стомленний.
Джерело завжди поруч-
схиляйся і пий…
День живий, він миттю на миті скорочений
І безрука–безнога болюча душа…
Та на дошці надії- знайомим почерком:
«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»