Як плине час, немов тече водою,
Пошерхли руки лагiднi твої,
Волосся вкрилось снiгом-сивиною...
Минають роки...мiсяцi i днi...
Я пам'ятаю майже все дитинство,
Твою турботу, ласку та любов...
Твоє тепло весняно-материнське,
Що в моєм серцi квiтне знов i знов...
Твої слова - надали менi розум,
Твоя турбота - нiжнiсть та добро..,
Дар милосердя - дали твої сльози,-
Без цих чеснот нема життя мого...
Я дякую за це все тобi, Мамо,
Я дякую- за саме головне,
Я дякую, що ти подарувала
Весь бiлий свiт, i з ним - життя моє!!!
Пробач менi, моя старенька Мамо,
Що рiдко бачимося...але разом з цим,
Я дуже хочу, щоб завжди ти знала,
Як я пишаюсь тим, що я твiй син!!!
Перед тобою стану на колiна,
Низенько тричi до землi вклонюсь...
Пробач, Матусю, люблячого сина,
А я за тебе Богу помолюсь...