ти розкИдаєш по підлозі свої коси
розірвеш кору асфальту
і пророслими крізь щілини деревами
прикрасиш своє вбрання
не намагаючись зрозуміти безмежжя
заплющиш очі і подивишся вгору
ці розквітлі зелені дерева
так пасують до твоєї сукні
схопивши сніп сонячного світла
спробуєш відчути його запах
віддаючи повітря деревам
поглинаєш їх колір
ми могли би залишитись тут
де асфальт пошматований зеленню
тут де хмари пливуть над деревами
наша юність проходить крізь нас