Безтямними очима він дивиться на мене –
Ваш будинок і ганок мені знайомі давно.
Темно-червоними вустами він цілує мене –
Наші діди ходили на війну у крицевій лусці.
Він приніс мені букет темночервоних гвоздик –
Ваше суворе лице мені знайоме давно.
Він просив за букет лише один цілунок –
Наші діди ходили на війну у крицевій лусці.
Своїм пальцем у чорнім кільці він торкнувся мене –
Ваше чорне кільце мені найоме давно.
На турецький диван ми звалились обоє –
Наші діди ходили на війну у крицевій лусці.
Безтямними очима він дивиться на мене –
О, згасніть, зорі! й, місяць, зблідни!
Темно-червоними вустами він цілує мене –
Наші діди ходили на війну у крицевій лусці.
110. РОМАНС
Безумными глазами он смотрит на меня -
Ваш дом и крыльцо мне знакомы давно.
Темно-красными губами он целует меня -
Наши предки ходили на войну в стальной чешуе.
Он принес мне букет темно-красных гвоздик -
Ваше строгое лицо мне знакомо давно.
Он просил за букет лишь один поцелуй -
Наши предки ходили на войну в стальной чешуе.
Своим пальцем в черном кольце он коснулся меня -
Ваше темное кольцо мне знакомо давно.
На турецкий диван мы свалились вдвоем -
Наши предки ходили на войну в стальной чешуе.
Безумными глазами он смотрит на меня -
О, потухните, звезды! и луна, побледней!
Темно-красными губами он целует меня -
Наши предки ходили на войну в стальной чешуе.
Даниил Дандан. 1 октября 1934 г.