Повіяло вже холодом
І тупіт вже затих.
Мої думки заколоті,
Зловити їх не зміг.
У небі вже безхмарному
Все ж хмари і дощі.
Не бачу в світі марному
Ні світла, ні душі.
Завиє знов хурделиця
Вночі десь за вікном.
Немов душа розтелиться
На небі разом з сном.
Ховаюсь від негоди я
У затишку й теплі.
Якщо тобі не холодно,
То холодно мені.