Выброшу

Alger
Выброшу
ржавый зонтик.
На ощупь
к тебе
приползу
И может,
с тобой,
ненаглядной
весь мир,
безумный,
спасу.

Вот только,
подай свой голос
Чтоб указать мне путь
И постели дерюжку
У ног твоих
отдохнуть...