Миколі Островському.
Музей нудьгує без людей,
І площа сіра, зовсім гола.
Знов вартовий біля дверей,
Глянь, друже,роззирись навколо.
Он там, біля ревкома школа,
З дитинства зустрічає нас...
Ось з дзвоником бабуся квола,
Неначе, зупинився час...
Стоїть за містом цукроварня,
За залізницею - Шанхай,
Буфет станційний. І друкарня,
Там по провулку біг Жухрай.
У погляді - гранітний жаль...
Бо править світом вибухівка,
В місцях цих гартувалась сталь,
Мужніла горда Шепетівка.
Зібрався вершник у похід,
Знамено тисне на долоні,
До неба рвуться сиві коні,
Життя продовжує політ.
Автор Геннадій Сівак.
15 вересня 1995 року.
м. Шепетівка.