Я більше не буду надію плекати,
Нема тіїх слів щоб надію уняти,
Я більше не хочу із сердцем страдати,
Я вирву кохання із себе... страдати.
Хотів я з тобою лишитись навіки,
Та тільки це марення в сердці лишилось,
Хоч розум і каже: "Забудь все що було,
Надії не має а в серці кохання".
Лишивсь на одинці разом я зі смертю,
Та тільки чомусь я все граюсь із з нею,
В руках моїх джокер, а в неї коса та,
Надії немає, я завжди програю.