...ти й далі ходиш в чорних окулярах -
в печерах, зворах сутінкових неба
боїшся світла... лиш страшні примари
і чорні круки горнуться до тебе.
учора знов ходив на полювання,
і з другом, кажаном, шукали жертву,
і на горі - не вперше й не в останнє -
карали лиш за те, що ще не мертва.
твої жнива настали, Чорний Пане,
колосся косиш, що росте нівроку...
уже край неба свічку полумянить -
в твої обійми направляє кроки
наступній жертві - знов дає натхнення,
і з всіх свічад стира твоє наймення!!!