Зріє любові плід
На щедрій ріллі родючій.
Давній образі злючій
Парость давать не слід.
Зрілість- ні пари з вуст
Про ніжність й жагу кохання.
Але не вір мовчанню
Спраглих невтомних вуст.
Перлиною- в лона плес
Диво життя – воскресе!
Думаєш, із замісу
Глини?- з Твердинь Небес!..
Пісня, до неї- вірш,
Ковдру сплету з надії.
Колиска його – із мрії.
Не збудувать – міцніш!..
Відлік хвилин,- і зблід
Бог.Розлуча нас нині.
На материнській ниві
Час свій плекає плід.
Часу зростає плід!
--------------------------------------------------------
Це була спроба аутоперекладу вірша "Гроздь Времени"...