На свiтанку мати виряджала
Сина у далекую дорогу.
Цiлу нiчку матiнка не спала,
Ой не спала, бо молилась Богу.
- Милий Боже, щедрим будь до сина,
I на те хай буде твоя воля,
Як би не лягла його стежина,
Щоб йому свiтила краща доля.
Я молитвою стежину стелю,
Обмине хай лихо у дорозi
А вернеться в батькiвську оселю,
Я чекати буду на порозi...
Серед дня молюсь i серед ночi
I з молитвою до тебе лину.
Бо доколи бачать моi очi,
Виглядати буду тебе, сину...