http://makrus-studio.com/node/586
Сонце стомлене зітхає.
Тужить гай.
На сопілці вівчар грає.
Вигравай.
Відчувають вівці втому.
Скрізь розмай.
Хай мерщій ідуть додому.
Підганяй.
Вечір супить чорні брови.
Скоро ніч.
Йде дівчина із діброви.
Хустка з пліч.
«Ой, вівчарику мій милий,
Не барись.
Покохав, то будь сміливим.
Одружись.
Зачаровану сопілку
Продавай.
Наливай весільну чарку.
Більш не грай.
Інші будуть слухати
Ті пісні.
Гарним личком марити
Навесні».
«Люба, серденько кохає
Через край,
Та сопілка душу крає…
Забувай».