Накуй, зозуленько

Татьяна Левицкая
http://makrus-studio.com/node/580

Накуй, мила зозуленько.
Невже тобі шкода?
Щоб всміхалась моя ненька,
Й квітла її врода.

Накуй моїй малій доні.
Невже тобі важко?
Розбуди дерева сонні,
Моя люба пташко.

Накуй літа, щастя, вроду,
Вигукуй старанно,
Щоб у світі у негоду
Не блукати марно.

Сядь поблизу, йдуть хвилини,
Так хочеться жити!
В пташки теж душа людини,
Тільки пір’ям вкрита.