Знесилена впала від болю:
- Все,далі не можу...
Крізь сльози благала ти долю,
На інші так схожу,
Тягнула,як віл все на сОбі,
Та схибили руки,
Бажала не лиха, не крові,
Не прикрої люті.
Терпіла,терпіла,терпіла...,
Життя промайнуло,
Зігнулась,та вже посивіла,
А йОго не бУло
Благала у чорної долі:
- Дай щастя,хоч трохи...
Жила ти вже в замкнутім колі,
Де грає неспокій...
Свобода,свобода,свобода
Від серця до краю,
Де чисті є небо і води,
I болю немає...
Та дивлячись в очі,жорстоко
Всміхається доля...
Не будеш ти в небі високім,
Неволя,неволя.