Олегу Коцареву присвячується
у мене по хаті годинники не переведені
тож коли я лягаю о пів на другу -
це пів на другу а не пів на першу
і я чітко собі розумію
що завтра на перше заняття в унівєрі
я не прокинусь
що зранку на мене чекає
щоденний вибір між двома шляхами
півтори гривні електропотягом
гривня п'ятдесятп'ять назад
з чого випливає питання
якщо відстань залишається незмінною -
звідки ті п'ять копійок?
з огляду на це маршрутівка
хоч і за вісім гривень
але справедливіша
бо вона в обидва боки
за вісім гривень
тепле повітря вугликислотою прикриває огляд з вікна
тупенька попса чи нудотний шансончік в динаміках
м'які сидіння та м'яка тиха підвіска
"спринтер" чи може "народний вагон"
він їде то поволі то швидко
але завжди впевнено і обережно
коли ми - він і я в ньому - потрапляємо
в затор на проспекті перемоги
десь біля шулявки
коли залишаються лічені метри
до мого "парку пушкіна"
мені боляче чути
хрипіння його трансмісії
нервове напруження в ревінні його мотору
кожне невдале переключення передачі
кожне недотискування зчеплення
молодим водієм
котрий нащастя
знає про існування
такої зупинки як "парк пушкіна"
і зупиняє там де мені треба
з іншого боку електричка
більш дисциплінована
хоча б тим що їде за розкладом
а ще тим що в ній є контролер-касир
на якому блакитна форма
брючькі всьо такоооє
а в руках апарат що випльовує квитки
і він завжди знає
яку зупинку він в даний момент проїжджає
яка сьогодні дата
і скільки треба з тебе здерти
в залежності від того звідки й куди ти їдеш
він інколи навіть простежить
щоб ти вийшов там куди написано в квитку
щоб ти бува не обманув його
а от водієві маршрутки начхати
хто ти і куди ти їдеш
він просто крутить баранку
водій маршрутки - це мій супергерой
чєсслово!
водій маршрутки - втілення свободи вибору
й одночасно суворої справедливості
бо всі виходять де хочуть
але всі платять
_при вході_