Кепсько...

Таис Весенняя
Так багато в душі для тебе,
Та немає слів, щоб сказати…
Сірі очі чаклують : «Небо,
Може ти в змозі біль втамувати?
Може ти знищиш міст надії
Та розІпнеш правдою серце?
Чуєш, небо, більше не мрію!
Досить мазати губи перцем
Замість суміші масла й меду.
Вже не вірю в рожеву казку.
Не кохання – тортури!" Кепсько…
Я розбила /на щастя?/ чашку…