http://makrus-studio.com/node/1944
Рідна моя колискова домівко,
Земле дитинства – надійна стіна,
Я твого болю надломлена гілка,
Знову чекаєш, як мати сумна.
Скоро приїду і працею втому
Вмить прожену наче думи рясні,
Щоб відродились у затишнім домі
Щирі, ліричні поліські пісні.
Хай залунає на всю Україну
Пісня, що серденько струменем б’є,
Хай приголубить, як мати дитину,
Стомлені ноги подвір’я моє.
Більше ніколи його не залишу,
Досить блукати в чужій стороні,
Та чомусь боляче слухати тишу,
Що дорікає мовчазно мені.
Та, як же болісно бачити річку,
Біля вербиченьки тиша така,
Що зорепад в теплу зоряну нічку
Чує, як дихає квітка п’янка.
Хочу зігріти кровиночку любу,
А залишаю на довгі роки,
Земле родинна! Пробач свою згубу.
Більше нема вороття у казки...