Я на вівтар кладу Вам жертву,
Ці жалюгідні подарунки.
Мою любов до Вас, вже мертву
І перестиглі поцілунки
Та пестощів голодну зграю,
Що біля серця я тримаю,
Нестерпні болі та судоми,
А також тінь моєї втоми.
Всі пристрасті очей незрячих
І недоторканого тіла,
Їх почуттів шалена сила,
Таких пронизливо гарячих.
І під кінець усі пороки,
Що тягнуть за сонетом кроки.