http://makrus-studio.com/node/1205
Я черпаю наснагу з родинного краю,
Як із криниці живої води.
Доки живу, впевнено знаю,
Що повертатись я буду сюди.
Зібрати кошик пісень, як грибів,
Відчути, як орана пахне земля,
Пройтися стежками предків, батьків,
Бо це батьківщина священна моя.
Тут всесвіт дитинства, моя родина,
Яка потребує турботи, тепла.
Хоч раз на рік, але кожна людина
Шукає куточок, де розцвіла.
Мене наче кличуть літа молоді,
Що вирують спогадом в крові,
Тут в неба очі такі ж голубі,
Як у моєї любові.
Розкололась душа на дві половини:
Одна залишилась назавжди в селі,
Друга – в столиці над кущем горобини,
Хай насняться їй журавлі.
Неможливо ті половини з’єднати,
Бо лише там парки медом цвітуть,
Де тебе вперше тішила мати.
Той спогад цінують, тим вічно живуть.