Колишнiй Ленiнград. I на перонi...

               
Колишнiй  Ленiнград. I   на перонi
Занудились  чекати поїзд  люди.
А я згадала мами сивi скронi
I  голос - той,  якого вже не буде.

Двi мови, два життя, двi батькiвщини –
Усе в моїй  змiшалось головi…
Я їду iз Росiї в Україну:
Покликали мене i  мертвi, i живi…

Сентиментальна подорож, бо знову
В очах бринить непрохана сльоза…
I  неможливо передати словом
Все те, що зараз  хочеться сказать.
     2006  Санкт-Петербург – Полтава