***

Анна Гунько
Туманні очі. Хто тепер впізнає?
Усяк в житті тепер тебе мине.
Сполохано, безвихідно зітхаєш.
О привиде, чи чуєш ти мене?
Не випадок мені розбив надії,
Не горе десь вперед мене жене.
Ані добра, ні зла я не посію.
О янголе, чи чуєш ти мене?
Зіскочила ногами в небо прямо.
Замкнулася і гірко нас кляне.
І що ж тепер залишилося з нами?
Душа моя, чи чуєш ти мене?