Щось трапилось зі мною у трамваї,
триває досі і мене тримає,
і б'є до вщенту під кремезні ребра,
і я вчуваю біль хитає верби,
і щось прийдешнє, болісно жіноче,
з усюди поглядає, мружно очі
в тужавім світлі добирають світла,
і плеска тьма в ліхтар несамовита,
і йде пітьма (велика, мерехтлива)
неначе щем, неначе щему злива,
а я й досі в тім пустім трамваї,
він - спогад мій, і подорож триває.
