Ховається у пам’яті на споді...
Виходжу з клубу - подививсь кіно.
В обличчя дмухає - біда та й годі! -
жара, сортир, усякеє лайно.
І на душі розіллється мерзота,
бажання - повернутися в кіно.
Буденність підпирає аж до рота...
Колись було в юнацтві це, давно...
Мене й тепер так нудить від кіно.