Підкрадається ніч обережно,
І у темряві губиться стежка,
І сліди твої стерті.
Над зотлілим червоним безмежжям
Твоє Сонце згасає пожежно
У миттєвості смерті.
...У повітрі досвітньо-імлистім,
Опадаючи разом із листям,
Бовванієш ранково.
Скоро Сонце у мареві чистім
Над тобою зійде урочисто...
Ти народжений знову.
27.12.2006