Бредовая

Красинская Софья
Затуманилась даль.
Снег в бреду.
Сон внезапно повис
на ветру.
Полдень время рывком
оборвал...
Пустотою наполнен
бокал..

Я по снегу в бреду
побегу.
Тишину криком глаз
разорву.
Отпущу сон в леса
погулять,
Жизнь вином,
         допьяна,
              запивать!