Держава наша… От держава!
Продажна вся – аж кипишить.
Така держава все ж не має права
Гнобити всіх і не давати жить!
Якби хоч лідери були розумні –
А то понабирали тут зівак.
Якби ж нормальні, чесні, ну і скромні –
То ми й бензин дешевий заливали в бак.
А якщо так – маленькі нерозумні діти,
Що в тій пісочниці десь бавляться весь час.
Та вже ж ніде нам їх не діти –
Хай пармезани жруть за нас.
Америка – великая держава,
От тільки вже занятись нічим їй –
То в Грузії з*явилася застава,
То знов в Іраку влазить в бій.
Грошей в кишенях наплодили,
Аж вже вилазять по чуть-чуть.
Бомжів хоча би накормили,
Замість зірками освіщати путь.
Ось так ми з вами і живем –
Без газу, грошей і тепла,
Хоч їдем, ходим чи пливем –
Дороги рівні, як життя!
Все в нас погано – от „капець” як кажуть всі:
Ні Ради, економіки, грошей в нас теж нема.
Лише дівчата в нас в своїй красі
Не поступаються нікому, хоч й з села.
От бачим кризу – світ здиха!
А нашим що? Набрали тут грошей –
Будують вілли – аж летить труха,
Ні клепок в голові, ні в гаманцях мишей.
Нам жити треба – із грошима вже чи без,
Нехай тут цирк, театр чи бардак,
Народ щоб український наш не щез –
Назло їм житимем, ось так!