Тараса як забрили у солдати –
Не в тiм бiда, нехай бо йому грець! –
Заборонили i писати, й малювати,
Забрали люди i папiр, i олiвець!
Оте було так важко пережити:
I спрага, i тяжка надмiрно ноша…
Та врятував його Господь – дав пити,
Послав маленький
«захалявний» зошит.