Шестая глава из Евгения Онегина. Отрывок. Перевод

 
21.

В1рш1 на диво уц1л1ли,
1 доля дала 1х мен1:
" Куди , куди ви полет1ли,
Весни моЕ1 ясн1 дн1?
Що день прийдешн1й може дати?
Не в сил1 погляд м1й п1ймати
Його пол1т,в глибок1й мл1
Сховався в1н - закон земл1.
Впаду ,чи н1 ,стр1лою вбитий,
Чи мимо пролетить вона ,
Все благо:пильност1 1 сна
Давно ,давно вже  час пробитий;
Благословен турботи сл1д
А також темряви прих1д.

22.

ЗаграЕ зрання пром1нь ясний
1 розпочнеться дня в1нець;
А я ,ая ,можливо ,згасну,
З1йду - зустр1ну св1й к1нець.
1 пам"ять юного поета
Покриють тих1 води Лети ,
Забуде св1т мене;та ти
Чи прийдешь ,д1во красоти
Сльозу пролить над обел1ском
Й сказати : в1н  мене любив ,
Мен1 Един1й присвятив
Сумний св1танок з дивним блиском!...
Прийди ,наречена моя ,
Тебе давно чекаю я!..."