Мне твоей бы нежности глоток,
А вернее будет – по глоточку –
Лёгкого касания в висок,
Жара губ от поцелуя в мочку,
Краткого скольжения руки
По плечу, спине, когда по щёчке,
И в ладошках чувствовать твои,
Пальчики за пальцы, знаешь, в общем …
Мне твоей бы ласки по чуть-чуть,
Пусть такой, ну вот едва заметной,
Хватит, чтобы мир перевернуть,
Чтобы счастье пить с зарёй рассветной.
Может это с детства, и пройдёт,
Может, повзрослею, годы в строчку…
А пока прими любви глоток,
Впрочем, нет, конечно - по глоточку…
*******
Най твоєї ніжності ковток
Хоч до серця ближче - по ковточку...
Легкого торкання у висок
Жару губ, від поцілунку в мочку
Легкої на дотику руки
По плечу, спині коли по щічці
У долонях відчувать твої
Пальчики за пальці, погляд в вічі...
Най твоєї ласки трохи, мить,
Ледь помітну, наче у серпанку.
Досить буде щоб скорити світ
Щастя пити із зорею ранку
Може це з дитинства, та мине,
Бо роки, дедалі, до рядочку...
Пий кохання, на ковток хмільне
Втім, що ні, звичайно - по ковточку...