Весна

Любовь Розенфельд
Дивіться! Весна наступає,
пташки десь у лісі бринять,
береза листки розкриває,
мов зеленню свічки горять.

А в серці – неспокій і туга,
а в серці – журба і печаль,
немов би я втратила друга,
немов би чогось мені жаль…

Весна! Що ти робиш зі мною?
Куди мене кличеш, куди?
Я все намагаюсь вгадати,
що саме  судилось мені?

Коли ж я прощатися буду,
навік, перед смертю, тоді,
згадаю я свічку–березу
і зелені легкої дим…