Присвячую роману В.Винниченка
«Записки кирпатого Мефістофеля»
Світло-рожеве небо місячного простору
Ховає думки за скелями часу
Зірка блищить. А чому обов’язково п’ятикутна?
І навряд чи вона кругла
«Чи» - символ зради чи символ серця?
Для тебе це два байдужі звуки
І, стоячи в сірому, місяця просиш
Поглянути вліво, на ту, другу
Ми обов’язково колись помремо.
Але чому ми мусимо робити це поруч?