Україно моя, ти – не тільки країна,
Де зросла, народилася я,
Ти – моєї любові краплина
І родюча прекрасна земля.
Озера, річки, птахів ніжні звуки –
Все це рідне мені і живе,
Навіть вітер із степу легенький,
Що над містом повільно пливе.
Є у тебе зеленії гори,
Що дарують захоплення мить…
І безмежної сині простори,
Де Дніпро наш козацький шумить…
Це яскрава червона калина –
Вічний символ твоєї краси
І знайома маленька стежина,
Що веде у зелені ліси.
Ніжну мову, сопілочки звуки –
Все прекрасне душею ловлю.
Україно моя, Батьківщино,
Як тебе я безмежно люблю!