Твої думки крутилися навколо
Лише одного – як зірвати мої крила.
Твоя душа бажала так помститись –
За те, чого я навіть не робила.
Твій погляд був пекучим і незрячим –
Хіба не бачив ти, як я горіла?
Твої обійми – вогненно-гарячі.
А за спиною я ховала крила …
Твої вуста припали в поцілунку
До моїх губ – ти так хотів напитись
Моїм теплом, як справжнім подарунком.
А я в тобі хотіла розчинитись.
І серед цих емоцій неприступних
Ховалась та брехня, що піджидала,
Коли піддамся на слова підступні
Й віддам тобі, що так давно ховала.
Та янгол мій не спав у ту хвилину –
Тебе я відштовхнула, й недаремно.
В твоїх руках лишилось моє серце.
А крила … залишилися у мене.