ОпIум

Ти дарувала
Опіум вій,
Причарувала
На Маковій.

Ніжно вітала
Звичним "привіт".
І облітав
Цвіт.

Я вже і звик -
Крок в крок.
Взяв би і зник,
Між пелюсток,-

Розчинився, розтанув
Запросто так
Чорним зерням
Червоний мак.