Моя история...

Димко Дяк
Живу в маленькому присілку.
Кличуть Дмитром мене в селі.
А друзів в ньому в мене стільки,
Скільки каміння на землі.
Мій друг – верба зеленовіта,
Комаха дика, в небі соловей…
Люблю я жовті барви літа,
Люблю я усмішки дітей
І рідну школу полюбляю,
І сад, город, і овочі у нім,
І парк, в якому я гуляю,
І клени широчезні в парку тім.
Гуртки відвідую я різні,
У школі добре вчуся я,
Люблю співать чудові пісні –
Така історія моя.