Із цікавими людьми У зразковій школі Гарні зустрічі були Неодноразово. На одну з таких у клас Запросили діда. Його доленька не раз Кидала по світу. І прожив на світі він Майже всі сто років, Хоч на вигляд був зовсім Чоловік нівроку. Справив виступ на дітей Враження велике, Бо було не мало тем В цього чоловіка. Розповів усе, що знав І чому навчився. Як на фронті воював, А потім – трудився. Все, що в пам*яті зберіг Аж до сьогодення Передав дід дітворі З великим натхненням. В кінці зустрічі в дітей Виникли й питання Про життя те непросте В час його зростання. Хтось із учнів запитав: «Коли жилось краще – В час, як цар всіх катував, Чи за влади наших?» «звісно, дітки, при царю Краще було жити – Я вам щиро говорю. Який сенс дурити? За царя й сади цвіли Рясніше, ніж зараз. Я тоді був молодим, А тепер вже – старець.» 12.02.97р