Чухав вушко сірий кіт:
- Де знайти мені обід?
Де поїсти, де попити,
Як спокійно день прожити?
Сонце лагідно всміхнулось,
Щічки котика торкнулось:
- Бачу я ціленький світ,
Підкажу, де є обід.
Ген будівля кольорова,
Цегляна, не паперова.
Це хатинка для людей,
Їх малесеньких дітей.
От до них і поспіши,
Гарно діткам муркочи.
Підгодують, приголублять, -
Дітлахи тваринок - люблять!