Молитись буду...

Людмила Дзвонок
Я піст взяла. Душа і тіло
Несамовито, в унісон
Кричать мені: - Що захотіла,
Кого взялась звести на трон?
Кому стараєшся вклонятись? –
Свої коліна зіпсуєш!
Кого жадаєш краще знати,
Щомиті , кожен час ти ждеш?

Я піст взяла. Душі і тілу
Сказала твердо: - Помовчіть!
Знайдіть собі цікаве діло.
Мене вже більше ви не вчіть.
Хвала Тому, Хто вже відкрився,
Хто для людей усіх Взірець!
Він провідник для тих, хто збився.
Він знає шлях, бо Він Творець.

Його я жду, Його чекаю,
До Нього голову схилю.
В своїй молитві щиросердній
Промовлю: - Я Тебе люблю!
Ісусе, Ти -  Господь Спаситель!
Дай Україні шлях життя,
Навчи її людей любити,
І приведи до каяття!..

Я піст взяла і зводжу очі
На Хрест… Яка гірка та мить!
Що Ти тоді терпів на ньому…
Ніхто не міг те зупинить!
Що в порівнянні з моїм постом
Страждання всі Твої?.. Що я?...
Твоє розп’яття шлях відкрило
Нам до Отця, і до життя.

Життя, не звідане до нині,
Але я вірю, воно є.
Я, Боже, на Твоїй стежині.
Візьми Ти серденько моє!
Воно Твоє, нехай заб’ється
З Тобою в унісон! Ісус!
Я піст взяла. Молитись буду,
Бо ж християнкою зовусь!