Десь сиве сонце…
Вже хмари лізуть із не6ес!
Неможна так!
Де твоя совість?
«Забула вдома…»
«Це ж не честь!?»
Коли крізь тьму,
Легеньке світло ллється –
Це знак: Земля живе,
І люди теж,
Та хочеш дива…
Свої думки, ти бачиш у чужого,
Незнаного до того,
А вже свого,
Та враз нічого…
Коли є ти – Земля і воля,
Ти найдорожча мужня доля,
Моя весна -
Це ти і я.
P.S. Люблю тебя! :)
Посвящено Н.М.
