Ты только не сходи с ума...( 09.2003)
А.Н.
Ти тільки розум не втрачай,
Можливо, я тебе не варта
Та бігала б крізь молочай
до тебе в рай
Туди, де шаленіє ватра.
На твій вогонь вікна вночі
Стежин знайомих я не знаю,
Та маю ледь помітний слід
Спочатку ночі і до краю.
Легкими кроками в пітьмі
Я входжу в дім, немов примара,
І розчиняюсь в глибині
Твоїх очей, як в небі хмара.
І доки мовчазна луна,
Втомившись, нас спостерігає,
І доки хвиля берега
Свома цілунками вітає,
Я неслухняна в цьому домі -
Не гостя і не господиня
Я наче іскра над вогнем,
Чи сивий дим, що в небо лине.