"є ті шляхи, якими
краще не ступати", –
так зАвжди по секрету
мені казала мати.
бо кожен день життя
ми обираємо своє майбутнє,
і те, що зроблено сьогодні –
уже не повернути...
блакитне небо знову
затягнули хмари,
я чітко відчуваю
на собі її удари.
в грудях тремтить душа,
немов пташина б’ється.
на жаль, порвалася струна,
яка любов’ю зветься.
моя ти доля –
безжалісна до болю!
з дитячих літ
ми поріднилися
з тобою,
неначе хвилі
одного океану.
сьогодні –
вже запізно,
а вчора –
було рано...
"цінуй, дитино, мить,
яка дарує щастя подих.
хай серце не болить
від того, що життя
проходить.
тут кожен, хто знайшов
свою безцінну долю,
нехай наповнить серце
лише її любов’ю".
подумайте про все,
що вчора не зробили.
бо завтра лиш земля
та хрест її могили
накриють світлу мить
без посмішки турботи,
й тихенько гратимуть
в душі мінорні ноти...
"є ті шляхи, якими
краще не ступати", –
так завжди по секрету
мені казала мати.
бо кожен день життя
ми обираємо своє майбутнє,
і те, що зроблено сьогодні –
уже не повернути...
08/06/2009
P.S. Навіяно мелодією Karunesh "The Сonversation" (Nirvana Cafe, 2002)