глубокий Рай над краем моря обретён.
от яблок прок один, оскомина - отдельно.
ступая в след, мы всё как будто бы грядём,
и всё как будто бы устали не смертельно.
там, где молчанье заглушает прежний плач,
где нас не видят уж во тьме – а смех не меркнет,
где чёрных псов бессменных стражей тёмных дач
в свой час стихи оповестят о нашей смерти.
******************
оригинал:
…в село над морем де такий глухий Едем
де яблук виплеканих крадена оскома
де просто йдем але здається що грядем
де вже біда але здається просто втома
де вже мовчання але ще здається плач
де вже не бачать нас а чути ще сміються
де чорні пси безсмертні стражі темних дач
про нашу смерть із давніх віршів дізнаються...