Сердце грустит, когда свечка мерцает

Мироненко Сергей Минск -2
                По мотивам произведения
                http://stihi.ru/2009/07/25/133
                Блимаe свiчка-сумуe серденько
                (Оксана Небесная Гамза)

Блимає свічка-сумує серденько,
Чари казкові-дітки гарненькі,
Але чомусь заблукали в негодах
Постать жіноча,ніжність і врода.

Знов притулилась до Неба душею,
Ніби для мене падають зорі,
І,піднімаючись понад землею,
Плину душею у зорянім морі.

Вкрий мене,Небо!Прийшла я до тебе!
Легко вбираю повітря у груди,
І,наповняючись твоїм промінням,
Злетаю над дахом,над світом,над буднями!

Тихо радіє улюблене слово,
Зорі горять і наспівує вітер,
Тільки годинник знову і знову
Нагадує-годі літати над світом.
====================================

Сердце грустит, когда свечка мерцает…
ИЗ ЦИКЛА "ДРУГИМИ СЛОВАМИ"

Сердце грустит, когда свечка мерцает.
Сказочны чары – как детки прекрасны.
Что ж заблудились в дорогах ненастных
Женская нежность, краса золотая?

К Небу я вновь прикасаюсь душою,
Будто в ладони мне падают звёзды,
И, поднимаясь над тихой землёю,
В звёздный поток окунаюсь я просто:

Небо, прими! Я шепчу твоё имя,
Воздух твой пью, поднимаюсь всё выше,
И наполняюсь лучами твоими –
Над суетою, над миром, над крышей…

Тихо звенит вдохновенное слово,
Звёзды горят, ветер вторит эфиру…
…Только часы перезвонами снова
Скажут – довольно летать мне над миром …

11.08.2009