Павутиння лiт

Татьяна Грыу
Нас доля роз"єднала все-таки навіки.
А пам"ять знов зволожує повіки.
Мені здається, все було ще тільки вчора.
Та павутиння літ сплелось суворо.
 
А може, ми зустрінемось з тобою знову,
На роздоріжжі, зовсім випадково.
Чи буде зустріч та бажаною, не знаю...
Та люди кажуть: - В світі все буває!..