А ви мені тут із проповідями не лізьте!
В мене — п’ятеро, я — багатодітна мати.
Теж мені — пізній термін, вагітність...
Тут чорним по білому — перервати!
Я знаю, що дитина вже рухається,
Ви ж лікарі, не священики, тож будьте ласкаві,
Робіть, що потрібно, годі, наслухалася!
Я — мати! І я у своєму праві!
Набридло вже: де була, що раніш собі думала...
А що таке п’ятеро, ви маєте хоч зелене поняття?
Одне вже велике, а решта — мал-мала...
Утретє повторюю: я — багатодітна мати!
Мої права законом охороняються!
Ну все, побалакали. Куди лягати?
Це хай там повії “предохраняються”!
Є заява, є резолюція — перервати!
Ой-ой-ой! Усе? А воно кричить?
Ну, то й що, що живим народилося?
Ви ж лікар, не я, щось йому зробіть,
щоб не кричало. Ви ж на те вчилися!