I
З правої сторони сидіння
Набридло. Отже, на водіння
Ми записалися гуртом
Пока не власного авто, -
Своє ж не буде з нас ніхто
Так рвати, смикати і мучить…
Хай нас спочатку тут научать,
Як «гладить важіль передач»,
Зчеплення віджимать, - інакш,
Дорогоцінне то кермо
Нам не довірять ні за що!
II
Водінню мудро нас навчають
Люди досвідчені, бо ж знають
Що «в МРЕО щастя не шукать», –
Там треба все і певно знать!
Інспектора – серйозні люди.
Ото ж, хто правил знать не буде,
Хай тест скалдає знову й знову…
І це не жарти, вам, панове!
А тести ж ті, такі хитрющі,
Незрозумілі і складнющі,
Заплутали нас всіх вкінець…
Хто їх придумав – хай їм грець!
III
Відтак, тепер не зволікайте,
А всіх активно залучайте
До навчання: колег з роботи -
У будні, а коли субота,
То й чоловікові не гріх,
Спочивши від сторонніх втіх,
Удома жезлом помахати,
Умовно поділивши хату
На перехрестя з переходом,
Де діти – буцім пішоходи…
Питання розбирайте разом,
Довівши всю сім’ю до сказу
Знанням дорожньої розмітки,
Дорожніх знаків та вказівки
Регулювальника збагнувши,
Кермо умовно повернувши
За жезлом, впевненно прямуйте
По правій смузі та смакуйте,
Що їхать можете по ній
Ви – найсправжнісінький водій!
IV
Що ж, їхати теоретично
Хоч і з трудом, але навчились.
То ж хочеться, що б і практично
Не дуже довго ми барились.
Ото ж, з великим нетерпінням
Записуємось на водіння -
I їздити готові з ранку,
Замість обіду й до світанку.
Ту естакаду біля МРЕО
Ми як ковбої на родео
Беремо з першого заходу
І вдощ, і в будь-яку погоду!
І хто його таке придумав,
Щоб тест складать на жигулях -
Простіше приручити пуму,
Що мешкає десь у джунглях.
Тендітні наші ніжки й ручки
Виконують і розворот,
I всякі інші такі штучки:
Зчеплення, передачі, стоп…
Навіщо тренажерний зал?
Доречі, чоловік не взнав,
Де я так м’язи підкачала, –
Такі «цупкенькі» нiжки стали...
V
А щодо складностей технічних,
Це для жінок - суцільний жах.
Що ж, подолаєм їх логічно,
Хоча б на ризик свій і страх.
Та хто з гуманітарним складом,
Не так вже й легко дати раду
Усім цим демпферам та схемам,
Робочим гальмовим системам,
Ще й пневматичним приводам,
Якимось там бризковикам…
Лист корінний… Болти ресори…
(Це не жіночі вам підбори!)
Що має буть в якому стані
Й тому подібне, «в таком плані»...
VI
Та ось вона, щаслива мить.
Пройшли книжки і - на водіння..
Інспектор поруч нас сидить,
Перевіряє наші вміння:
- Заводься і рушай під гору,
На перехресті розвернись…
Водій спiтнiв, але упоравсь.
- Наступний… Швидше... Не барись…
Інспектор нам тоді здавався
Таким суворим, - просто кат!
На всякі хитрощі пускався,
Заплутуючи нас, дівчат.
А як серйозно розібратись -
За героїзм ось так кататись
З нами, усім інспекторам
А також і інструкторам,
Всім цим хоробрим волонтерам,
Треба платить як каскадерам…
VII
Що ж будемо тепер робити?
Жіночий наш скінчився рай…
Бувало, як прийдеш з роботи:
- Так, я на курси…Все…Бувай…
І ось ще: любий, дорогенький,
Я прийду втомлена і пізно,
А завтра встати тра раненько,
Зготуй мені щось попоїсти…
А подумки: «Біля плити
Стояти та варить борщі, -
Та ну її під три чорти…»
І, звісно, до дверей мерщій.
Не встигне чоловік моргнути,
А я вже зникла, тільки й чути…
VIII
Згадую зараз дві машини,
(Жовтогорбатенька та синя)
Страх у свою пересідати, -
Це ж все по-новому складати…
Але коли «дир-дир»- жигуль,
(Гідропідсилювач там - м’язи)
На іномарки зміниш руль,-
Аж дух захопіть від екстазу…
Йде по дорозі так гладенько,
Музика грає у вікні,
Салон чудовий… Рідна ненько,
Оце життя - як у вісні.
P.S.
Тепер я вже водій зі стажем,-
І ocь що вам відверто скажу:
- Жінки, сідайте за кермо!
Потрібно вже було давно
Приборкати, як котеня,
Цього залізного коня…
Він мужнiй, гідний і не зрадить,
А, навпаки, всьому зарадить…
І справи скрізь підуть у гору.
Записуйтесь у автошколу...
фото: февраль 2010