Сонячні проміння,передвіщаючи світанок
Миттю заповнюють вранішню тишу,
Яка складається з окремих фрагментів тих снів,
Що забуваються через декілька хвилин
Після пробудження...
Ось перший промінчик,
Легенько лоскотнув лице,
Пробіг по чорних хвилях волосся,
Відігрався у дзеркалі...
Та радо зустрів тисячі інших,
Швидко приєднавшихся до нього,
Передаючи життя у джоулях нової енергії,
Кожного дня даруючи нову надію.
Що Країна Сонця дихає,
Та всупереч усіляким негативним прогнозам
Продовжує існувати у Всесвіті,
Та впевнено крокувати у майбутнє.
Хоч достеменно не знаючи,яке саме,
Але з вірою,що воно теж ... сонячне!