І останній шлях.
І перший.
І повернення додому.
І невидима сторожа.
Ніч іще, та скоро ранок.
Ризи, золотом прошиті,
Образи в корі смолистій,
Мозаїчним хором вітер
На верхів"ях диригує.
Це прошальна літургія,
Це землі дари осінні,
Калатають дзвони в хмарах,
Будять сонних унизу.
І ніхто не встав на поклик.
Ранок вже, і ніч минула.
Почалась моя відправа,
Ще не храм - і вже не дім.
А кого покличу в домі?
А кого пошлеш до храму?
А до кого озовуться
Вечір, ранок, ніч і день?
*********
*********
*********
Піднялось холодне лезо,
Каламуть забила подих.
Вже недовго, недалеко,
Вже іду на поклик твій.
******
******
******
1995/2009
===================
===================
Через много лет задуманный план осуществился, была написана поэма
об отце Александре Мене: http://stihi.ru/2019/10/24/9187