Ми зустрілися знову вночі,
Ти приніс мені білі троянди,
На твоєму заснула плечі,
Як завжди, на холодній веранді.
Ти казав мені знову: "Моя",
Цілу ніч присягався в коханні...
А на ранок додому - сім'я.
І зосталась одна я в чеканні.
Ти прийдеш через тиждень тепер,
Подаруєш вино, хризантеми.
Ми зустрінемо разом четвер,
Та окремо його проведемо.
Так два роки зі мною живеш...
Чи без мене...Я й досі не знаю.
Не прошу, не жену, лиш чекаю,
Коли ти уночі не прийдеш.
В той день буде, напевно, гроза,
Ти подзвониш і скажеш, що діти.
І залишиться в серці сльоза,
І у пляшці вино недопите...