Стихи.ру
авторы / произведения / рецензии / поиск / вход для авторов / регистрация / о сервере
  сделать стартовой / добавить в закладки
Ментализующиеся голоса сонаты Re-fis

Ментализующиеся голоса сонаты Re-fis

Гита-Дубравка
Із циклу "Квіткові сонети"

Ромашка

В краю мого дитинства ти росла
На кожнім кроці, просто під ногами.
Тоді, здавалось, вулиці села
Вкривалися живими килимами.

І всі тебе безжалісно топтали,
І всі гусей та кіз в тобі пасли,
А що вже квітів кожен рік збирали!
В аптеку оберемками несли.

І знов ти розпускала візерунки,
І знову посміхалась серед трав,
І не чекала на винагороду.

Ніхто не цінував твої дарунки,
Твою красу ніхто не помічав.
А брали всі - немов з криниці воду.

1993
зима
аудиторія 67
на бульварі Шевченка 14
що розмовляє
з Володимиром Іллічем
навпроти Бесарабського ринку 



Із циклу "Портрети на стіні"

Актриса

Віденського вальсу шумовиння,
Тюль, аграфи, страусові пера.
Ти стоїш в блискучому промінні
Мов новонароджена Венера.

Море музики, вина і квітів,
Бал і заколисує, й тривожить.
Ти, така усміхнена й привітна,
Зустрічаєш гостя на порозі.

Плечі сонячні у білому шовку,
Розлетілись кучері вогнисті.
Гість тебе побачив ось таку -
Та й застиг захоплено на місці.
1993
Гуртожиток на Сєченова 6

Із циклу "Про що говорили дерева"

Міні-Версаль

На вході до палацу - вартові
Стовпи у кам"яних мундирах.
Ботфорти в них з зеленої трави,
А капелюхи круглі й сірі.

Придворні ферйліни - беззубі лави
Вигадують весь час якісь чутки,
Їх компаньонки - скромні чорні гави -
По всіх кутках розносять ті плітки.

Ви чули, цей маркіз підстаркуватий,
Отой ліхтар, що коло огорожі -
Ялинку молоду надумав сватать,
А чей і піде на такі-то гроші.

А вчора герцог в"яз вже дав відставку
Отій статс-дамі - скривленій сосні.
Сьогодні, як гуляла я по парку,
Новину ту сказав пеньок мені.
квітень 1993
Парк імені Шевченка


Вечірній сонет

Пливуть бузкові тіні кораблями,
Гойдаються над тихою водою.
Прокотяться безгучною луною -
Й щезають десь за тихими полями.

У сутіні виписуються клени
М"якими акварельними мазками,
І ніби вишиті коштовними шовками
Стоять високі тополині гобелени.

Ось раптом загойдались плавно віти,
Мов струни під мистецькою рукою -
А навкруги ж усе у сні й спокої.
Невже то грає на тополях літо?

Це не його там на воді обличчя?
Вслухаюся у звуки таємничі.
літо 1992
Вищетарасівка


Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Гита-Дубравка
Разделы: авторы / произведения / рецензии / поиск / вход для авторов / регистрация / о сервере     Ресурсы: Стихи.ру / Проза.ру